Методичний порадник.

Шановні колеги!

 Методичні рекомендації щодо викладання історії у 2018/19 н.р. за цим посиланням.
https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-istoriyi-u-2018-2019-navchalnomu-rotsi/  
                                   
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:
  • рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
  • рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;
  • рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня до історичної події, явища, діяча.
Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.
Рівні навчальних досягнень
Бали
Критерії навчальних досягнень учнів

І. Початковий
1
Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти
2
Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
3
Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту

ІІ. Середній
4
Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт
5
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
6
Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації

ІІІ. Достатній
7
Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
8
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
9
Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти

ІV. Високий
10
Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
11
Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
12
Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її
Конструктор аналізу уроку
Організаційна частина 1. Організація навчального процесу
— Готовність кабінету й устаткування до уроку
— Швидке включення учнів у діловий ритм
— Чи початий урок із стимулюючого введення (створення емоційного та ділового настрою)
—————————————————————————
2. Підготовка вчителя
— У якому психічному стані вчитель розпочав урок
—————————————————————
Перевірка раніше вивченого матеріалу
1. Організація навчальнолго процесу
— Як раціонально використаний час
— Чи повідомлено учням про час, відведений на цю роботу
———————-
2. Дидактичний та методичний фундамент
— Чи дозволила система запитань виявити типові прогалини в знаннях і оперативно їх усунути
— Якими методами це досягнуто
———————-
3. Підготовка і діяльність вчителя
— У якій формі задані завдання
— Чи було використано індивідуальний підхід
— Чи були завдання різного рівня
— Яким чином оцінювалась перевірка знань
———————-
4. Діяльність учнів
— Чи навчені учні працювати у заданому темпі
— Емоційне сприйняття учнями завдання
— Як вони організують свою діяльність
—————————
Повідомлення теми і завдання уроку
1. Організація навчального процесу
— Чи повідомлена тема уроку
— Чи підводяться учні до самостійного визначення теми, спираючись на наявні знання
— Чи ставиться перед учнями мета уроку
———————-
2. Дидактичний та методичний фундамент
— Чи розвивається в учнів уміння аналізувати і узагальнювати
— Яке місце має тема уроку в загальному курсі. Чи є логічний перехід. Наскільки ясно стало це місце для учнів. Якими методами це досягнуто
— Значення теми
———————-
3. Підготовка і діяльність вчителя
— Чи визначає вчитель місце уроку в системі інших уроків тематичного плану
— Чи визначена значимість теми уроку у формуванні системи знань учнів
———————-
4. Діяльність учнів
— Чи вміють учні визначати необхідність вивчення теми та її місце в їх системі знань
——————————————————————————
Мотивація й актуалізація знань учнів
1. Організація навчального процесу
— Чи мало місто залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації
— Яка наочність підготовлена для досягнення мети мотивації і актуалізації
———————
2. Дидактичний та методичний фундамент
— Чи спонукаються учні до навчальної активності
— Чи дається установка слухати, виконувати дії на розуміння і запам’ятовування
— Чи відповідають обрані методи мотивації і актуалізації досвіду, уроню навченості учнів та їх емоційному стану
———————
3. Підготовка і діяльність вчителя
— Чи досяг вчитель необхідної мотивації і актуалізації
— Чи використовував наочність
— Чи використовувався зворотній зв’язок
— Чи мали місце інноваційні методи
———————
4. Діяльність учнів
— Наскільки активні були учні
— Наскільки учні мобілізували себе на сприйняття та переробку інформації
— Наскільки учні можуть встановлювати зв’язки і розпізнавати головне
——————————————————————————-
Розкриття змісту питань, що вивчаються
1. Організація навчального процесу
— Чи акцентується увага учнів на підготовці і розкритті алгоритму теми
— Чи мають місто логічні переходи від одного етапу уроку до іншого
— Чи виконувалися вимоги техніки безпеки, чи проводилась фізкультхвилинка
— Яка наочність та дидактичні матеріали підготовлені
———————
2. Дидактичний та методичний фундамент
— Чи спонукаються учні до навчальної активності
— Чи дається установка слухати, виконувати дії на розуміння і запам’ятовування
— Чи ставиться перед учнями навчальна проблема
— Чи використовувалося диференційне навчання, наскільки адресно й ефективно воно було
— Чи відповідають обрані методи пояснювання цілям уроку, досвіду, уроню навченості учнів та їх емоційному стану
— Чи мали місто самостійні, творчі роботи, чи створювалися проблемні і нестандартні ситуації
— Чи були взаємопов’язаними словесно-наочно-практичні способи діяльності учнів з різними формами мислення
— Чи навчальна діяльність різноманітна (індивідуальна, фронтальна, у парах тощо)
— Чи спонукає вчитель учнів до самоаналізу і самокорекції, а також до тактичного ставлення до інших
— Чи не втручається вчитель на кожному кроці в роботу учнів, а лише при необхідності дає поради, проводить індивідуальну роботу
— Чи сформовані в учнях знання та вміння застосовувати їх на практиці
———————
3. Підготовка і діяльність вчителя
— Наскільки вчитель сам орієнтується у навчальному матеріалі, чи знає він більше, ніж може дати
— Чи враховані обсяг навчального матеріалу і складність з віковими особливостями і навчальними можливостями
— Чи розробив дидактичні матеріали та навчальні посібники
— Чи використовував наочність та зворотній зв’язок
— Чи мали місце інноваційні методи
———————
4. Діяльність учнів
— Наскільки активні були учні, як організовували діяльність
— Наскільки учні мобілізували себе на сприйняття та переробку інформації
— Наскільки учні можуть встановлювати зв’язки, розпізнавати головне, застосовувати знання на практиці
— Чи коректні, комунікабельні учні, наскільки можуть працювати фронтально, у групах та ін.
———————————————————————————
Закріплення матеріалу, вивченого на уроці
1. Організація навчального процесу
— Як раціонально використаний час
———————
2. Дидактичний та методичний фундамент
— Чи дозволила система запитань виявити типові прогалини в знаннях і оперативно їх усунути
— Якими методами це досягнуто
— Чи забезпечено під час перевірки знань учнів відтворення ними основних ознак вивченого матеріалу та понять
— Чи вимагаються від учнів повні відповіді, рівень їх монологічної мови
— Чи спонукає вчитель до самоперевірки та взаємоперевірки, учить умінню давати об’єктивну самооцінку і обґрунтовувати свої думки
——————————————————————————-
3. Підготовка і діяльність вчителя
— Чи розроблені види перевірки контролю знань; у якій формі задані завдання
— Чи коректно й об’єктивно учитель підходить до оцінки діяльності учнів, чи тактовно відзначає слабкі місця, недосконалості у відповідях, пропозиціях, діях
———————
4. Діяльність учнів
— Наскільки учні можуть встановлювати зв’язки, розпізнавати головне
— Чи вміють учні здійснювати перевірку, самоперевірку, взаємоконтроль, обґрунтовувати оцінку
——————————————————————————
Заключна частина
1. Організація навчального процесу
— Чи достатньо часу відведено для закінчення
———————
2. Підготовка і діяльність вчителя
— Чи підведений підсумок уроку
— Чи дана характеристика роботи класу
— Чи вміє вчитель охопити головне в успішності та недоліках засвоєння нового матеріалу
— Як задано домашнє завдання: чи дана чітка інструкція і поради щодо його виконання
———————
3. Діяльність учнів
— Чи змогли учні виділити головне в темі і її значення в системі знань
———————————————————————————
Висновки
1. Чи раціонально використаний час уроку, чи виконаний намічений план, наскільки обґрунтовані відступи від плану?
2. Чи мали місто логічні переходи від одного етапу уроку до іншого?
3. Чи була навчальна діяльність різноманітна, чи виконувалися психолого-гігієнічні, естетичні вимоги, вимоги техніки безпеки?
4. Чи обрані методи навчання і способи керування навчальною діяльністю підкорені цілям і завданням уроку?
5. Чи мало місце формування позитивних соціально-значимих якостей особистості відповідно до цілей і завдання уроку?
6. У якому настрої учні розпочали, провели і закінчили урок?
7. Чи тон ведення уроку доброзичливий, упевнений; чи спостережуться чіткість, діловитість, організованість?
8. Чого можна було б уникнути?
9. Які причини недоліків проведення уроку?
10. Чи досягнуто виконання поставлених цілей?
 КАЛЕНДАРНО- ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ.
Пропедевтичний курс «Вступ до історії» 5 клас
(35 годин)
Підручник:  Вступ до історії : підруч. для 5 кл. закл. загал. серед. освіти /
О. В. Гісем. — Харків : Вид-во «Ранок», 2018. — іл.

Тема уроку
Дата
Примітка
І семестр
Вступ. Що таке історія
1.              
Що таке історія?


Тема 1. Відлік часу в історії
2.              
Календарний та історичний час.


3.              
Культурні епохи європейської історії та Україна.


4.              
Практична робота: Відлік часу в історії.


5.                 
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Відлік часу в історії»


Тема 2. Де відбувається історія
6.            
Географічний та історичний простір.


7.               
Українська держава в різні часи свого існування
на історичних картах.


8.                 
Походження назв народів і географічних об’єктів.
Історико-географічні регіони України.


9.                 
Практична робота: Територіальне розташування
та історичне походження рідного міста (села).


10.             
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Де відбувається історія»


Тема 3. Джерела до вивчення історії
11.          
Історичні джерела та їхні різновиди.


12.         
Робота з історичними джерелами.


13.          
Де зберігаються історичні пам’ятки.


14.            
Практична робота: Про що можна дізнатися із сімейного фотоальбому.


15.             
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Джерела до вивчення історії»


ІІ семестр
Тема 4. Історія України в пам’ятках
16.          
Пам’ятки і пам’ятники історії.


17.        
Джерела, які зберігають пам’ять про історію княжої Русі - України.


18.          
Кримське ханство.


19.           
Козацька Україна.


20.             
Українські землі під владою двох імперій. Українське національне відродження.


21.             
Українська революція і боротьба за збереження державності (197-1921 рр.)


22.         
Голодомор 1932-1933 рр.


23.            
Україна в роки Другої світової війни.


24.            
Проголошення незалежності України.


25.           
Революція Гідності 2013-2014 рр. Агресія Росії проти України.


26.             
Практична робота: Розповідь про  пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї (на вибір).


27.             
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Історія України в пам’ятках»


Тема 5. Дослідники історії
28.             
Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.


29.             
Історія, історики, письменники та поети.


30.             
Практична робота: Повідомлення з історії родини,  презентація родового дерева.


31.             
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Дослідники історії»


Тема 6. Усе має минуле
32.          
Праця і господарство: колись і сьогодні.


33.             
Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер.


34.             
Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах.


35.             
Практичне заняттяМіні-проект про родинні традиції та свята. Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Усе має минуле»



Календарне планування уроків
історії України для 8 класу у 2018/2019 н.р.
 1,5 година на тиждень
  
1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів для 5-9 кл. затверджені наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13 січня 2017 р. і № 201 від 10 лютого 2017 р.

2. Гісем О.В. Історія України: підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів / О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Х.: Видавництво «Ранок», 2016. – 240с.: іл.


ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
8  клас  (52 год.)

з/п
Тема уроку
Дата
П


1
Повторення. Середні віки в історії Європи та України.



2
Вступ.



РОЗДІЛ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.)
3
Статус українських земель у складі різних держав у  першій половині XVІ ст Практична робота:позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;



4
Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Люблінську унію



5
Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом



6
Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.



7
Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література. Православні братства. Василь-Костянтин Острозький. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, скласти історичний портрет Іван Федорович



8
Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви. Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили. Практична робота: Скласти історичний портрет про Василь-Костянтин Острозький, Іпатій Потій, Йосип-Веніамін Рутський, Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Йов Борецький, Петро Могила(на вибір учителя/учительки)



9
Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька   академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії



10
Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст. Практична робота:Уявна подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва)



11
Практичне заняття Повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.



12
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)»



РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – ПЕРША ПОЛОВИНА ХVІІ СТ.)
13
Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Практична робота:внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру; позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин),



14
Практичне заняття Повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі. Опис (на основі джерел)



15
Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця ХVІ стПрактична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про козацько-селянські повстання; позначити на контурній карті райони козацьких повстань 1590-х років



16
Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну



17
Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького». Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького» позначити на контурній карті райони козацьких повстань 1620–1630-х років)



18
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Становлення козацтва (XVI – перша половина XVII ст.)»



РОЗДІЛ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII СТ.
19
Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз. Події 1648–1649 рр. Зборівський договір. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державамивідобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;



20
Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір І.БогунПрактична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державамивідобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;



21
Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога ЖванцяПрактична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державамивідобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;



22
Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державамивідобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;



23
Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державамивідобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;



24
Практичне заняття Порівняльна характеристикаособистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня/учениці, вибір обґрунтувати).



25
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.)»



РОЗДІЛ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ 50-Х РОКІВ ХVІІ – НА ПОЧАТКУ ХVІІІ СТ.
26
Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Гадяцьку угоду, позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.; скласти історичний портретІвана Виговського



27
Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.; скласти історичні портрети  Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького   (на розсуд учителя/учительки).



28
Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Андрусівський договір, позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.; скласти історичні портрети  Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного (на розсуд учителя/учительки).



29
Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир». Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Бахчисарайський договір, «Вічний мир»; позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.; скласти історичний портрет  Івана Самойловича.



30
Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полкиПрактична робота: позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за   утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст..



31
Запорозьке козацтво. Іван Сірко.. Практична робота: позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в   другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.; скласти історичний портрет  Івана Сірка.



32-33
Гетьманщина в часи Івана МазепиПрактична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про повстання під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.; скласти історичні портрети  Івана Мазепи та полковника Семена Палія та Кость Гордієнка (на розсуд учителя/учительки).



34
Пилип Орлик і його КонституціяПрактична робота:   позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.; скласти історичний портрет  Пилипа Орлика.



35
Практичне заняття:  Аналіз змісту «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя/учительки), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави.



36
Ліквідація козацтва на Правобережній УкраїніПрактична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю ухвалення Конституції Пилипа Орлика



37
Церковне життя.



38
Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтвоПрактична робота:  скласти історичні портрети діячам церкви та культури Йосиф Тукальський-Нелюбович, Феофан Прокопович, Стефан Яворський (на розсуд учителя/учительки).



39
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.



РОЗДІЛ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 20–90-Х РОКАХ ХVІІІ СТ.
40
Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло ПолуботокПрактична робота:  позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Гетьманщини); скласти історичні портрети  Івана Скоропадського, Павла Полуботка (на розсуд учителя/учительки).



41
Данило Апостол. Нова Січ. Практична робота: позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Нової Січі); скласти історичний портрет  Данила Апостола.



42
Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Практична робота:  внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Слобідської України); скласти історичні портрети Кирила Розумовського, кошовий отаман Петро Калнишевський, (на розсуд учителя/учительки).



43
Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня УкраїниПрактична робота:  внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну Кримського ханства,), позначити на контурній карті землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства;



44-45
Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків. Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель. Практична робота:  внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну поділи Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, рух опришків, відновлення діяльності Львівського університету позначити на контурній карті землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок поділів Речі Посполитоїскласти історичні портрети керівників селянських виступів Олекси Довбуша, Максима Залізняка, Івана Гонти (на розсуд учителя/учительки).



46
Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода Практична робота:  скласти історичні портрети діячві культури Григорію Сковороді, Паїсію Величковському та інші (на розсуд учителя/учительки).



47
Практичне заняття:  визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;



48
Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика. Практична робота:  здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).



49
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Українські землі в 20–90-х роках ХVІІІ ст.



УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ
50
Внесок України у формування європейської цивілізації. Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІ–ХVІІІ ст.



51
Практичне заняття:  Місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах. Висновок на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу»



52
Урок узагальнення і систематизації знань учнів




Календарне планування з всесвітньої історії  8  клас
(1 година на тиждень, 35 – на рік)
Всесвітня історія. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Ранок, 2016
Тема
Дата
Примітка
Повторення. Вступ
1.        
Вступ. Середні віки в історії людства.  Поняття і періодизація Нового часу


Розділ 1. Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин
2.        
Відкриття європейців


3.        
Завоювання Нового Світу


4.        
Матеріальний світ і суспільство


5.        
Повсякденне життя Західної Європи


6.        
Практичне заняття. Описати (на основі джерел) становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.


7.        
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин»


Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі
8.        
Гуманізм. Високе Відродження


9.        
Зародження культури бароко. Становлення нової європейської науки


10.    
Практичне заняття. Здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах;


11.    
Реформація в Німеччині


12.    
Поширення Реформації та Контрреформація


13.    
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Високе Відродження. Реформація в Західній Європі»


Розділ 3.  Держави Західної Європи у ХVІ — ХVІІ ст.
14.    
Становлення абсолютної монархії у Франції


15.    
Завершення формування абсолютної монархії у Франції


ІІ СЕМЕСТР
16.    
Англія у XVI ст. Англійська революція


17.    
Іспанія в XVІ ст. Національно-визвольна
боротьба в Нідерландах


18.    
Міжнародні відносини у XVI — першій половині
XVII ст. Тридцятилітня війна 1618—1648 рр.


19.    
Практичне заняття. Укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст.


20.    
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Держави Західної Європи у ХVІ — ХVІІ ст.»


Розділ 4. Османська імперія. Країни Східної Європи у ХVІІ — першій половині ХVІІІ ст.
21.    
Османська імперія


22.    
Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика


23.    
Річ Посполита


24.    
Московська держава. Поява Російської імперії


25.    
Практичне заняття. Обґрунтувати (або спростувати) судження про суперечливий характер реформ Петра І.


26.    
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Османська імперія. Країни Східної Європи у ХVІІ — першій половині ХVІІІ ст.»


Розділ 5. Епоха Просвітництва
27.    
Просвітництво і промислова революція


28.    
Освічений абсолютизм.


29.    
Міжнародні відносини XVIII ст.


30.    
Англійські колонії в Північній Америці. Війна за незалежність (1775—1783 рр.). Утворення США


31.    
Практичне заняття. Повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст.


32.    
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Епоха Просвітництва»


Розділ 6. Східний світ в ХVІ –ХVІІІ ст.
33.    
Китай та Японія в XVI—XVIIІ ст.


34.    
Індія та Персія в XVI—XVIIІ ст.


35.    
Узагальнення до курсу: «Ранній Новий час в історії людства»



 Календарно-тематичне планування з предмету «Історія України», 9 клас
 (1,5 години на тиждень, 52 години на рік)
                              
Програма: Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» /авт. О.І.Пометун, Мудрий М.М., затверджена Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти  науки України від 07.06.2017 № 804)

Підручник: Історія України: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.І. Пометун, Н.М. Гупан,
                      І.І. Смагін. - К.: УОВЦ «Оріон», 2017. - 288 с.: іл., рекомендований Міністерством освіти і науки України (наказ
                    МОН України від 20.03.2017 №417)


ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 8 КЛАС
(35 год., 1 год. на тиждень)
Гісем О.В. Всесвітня історія: підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закл./ О.В. Гісем, О.О. Мартинюк – Х.: Вид-во «Ранок», 2016. – 256 с.: іл.
дата уроку
Тема уроку
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Домашнє завдання
ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП (1 год.)
1
Повторення. Середні віки в історії Європи та України.
Вступ. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час.
Знаю:
- хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу.
Розумію:
- Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;
- Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.);
- судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати   (підтвердити істинність фактами);
- як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.
Умію:
- визначити характерні ознаки Середньовіччя;
- перелічити основні здобутки населення України Княжої доби;
- назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби;
- виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби);
- укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».
С. 5 – 7
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:
- розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (за зразком):
Період, дата
(століття, десятиліття або рік)
Події на теренах України
Події за межами України
Примітки
Ранньомодерний час
(XVІ – XVIІІ ст.)



Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН (6 год.)
2
Великі географічні відкриття європейців у XV– XVI ст.Практична робота з к\к
Знаю:
- час Великих географічних відкриттів і Конкісти;
- дату першої подорожі Христофора Колумба;
- напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.
Розумію:
- Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;
- причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);
- вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;
- поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».
Умію:
- розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;
- простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;
- визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;
- характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;
- встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.
§ 1
3
Цивілізації доколумбової Америки. Практичне заняття
Конспект
4
Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Практична робота з к\к
§ 2
5
Становлення капіталістичних відносин
§ 3
6
Повсякденне життя населення Західної Європи. Описати становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.
§ 4
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:
- внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана;
- позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.);
- підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)»;
- описати (на основі джерел) становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.
7
Узагальнення. Тематичне оцінювання за темою «Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин»

§ 1 – 4
Розділ 2. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ (6 год.)
8
Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження. Високе Відродження
Знаю:
- час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;
- дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру;
- територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.
Розумію:
- Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;
- світський, нецерковний характер культури Відродження;
- гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;
- бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;
- поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».
Умію:
- розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;
- показати на карті регіони поширення Реформації;   культурні центри Європи Раннього Нового часу;
- розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;
- визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;
- сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна;
- розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.
§ 6
9
Культура бароко. Народження нової європейської науки
§ 7
10
Пам’ятки епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині інших країнах. Практичне заняття
Конспект
11
Реформація в Німеччині.
§ 9
12
Поширення Реформації. Контрреформація в Європі. Практична робота з к\к

§ 10
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:
- вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Францеско Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Нікколо Макіавелі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера, інших), вибір обґрунтувати;
- представити світ природи та людей очима католика, православного, протестанта;
- здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).
13
Узагальнення. Тематичне оцінювання за темою «Високе Відродження. Реформація в Західній Європі»

§ 6 - 10
Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст. (7 год.)
14
Становлення абсолютної монархії у Франції. Практична робота з к\к


Знаю:
- хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;
- дати укладення Утрехтської унії, Нантського едикту, Вестфальського миру.
Розумію:
- передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;
- абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;
- роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками;
- історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;
- Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;
- поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат».
Умію:
- розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;
- простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав;
- охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;
- обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.;
- визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.
§ 11
15
Завершення формування абсолютної монархії у Франції. Укласти історичний портрет одного з монархів XVІ –  XVІІІ ст.

§ 12
16
Англія у ХVІ ст. Практична робота з к\к

§ 13
17
Англійська революції. Укласти історичний портрет одного з монархів XVІ –  XVІІІ ст.
§ 14
18
Іспанія в ХVІ ст. Національно-визвольна війна в Нідерландах. Практична робота з к\к
§ 15
19
Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин.Практична робота з к\к
§ 17
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:
- внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію, утворення Речі Посполитої, Тридцятилітню війну, національно-визвольну війну в Нідерландах, Англійську революцію, інше;
- позначити на контурній карті регіони поширення католицизму, протестантизму і православ’я; території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;
- укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (на вибір учителя або учнів).
20
Узагальнення. Тематичне оцінювання за темою «Держави Західної Європи в ХVІ – ХVІІ ст.»

§ 11 – 15, 17
Розділ 4. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст. (5 год.)
21
Османська імперія. Кримське ханство. Практична робота з к\к
Знаю:
- дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.
Розумію:
- період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;
- роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою;
- причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.);
- поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».
Умію:
- розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;
- простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія);
- охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;
- обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;
- визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни, реформ Петра І.
§ 18
22
Річ Посполита: шляхетська демократія

§ 19
23
Московська держава. Практична робота з к\к

§ 20
24
Внутрішня та зовнішня політика Петра І. Практичне заняття
§ 21
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:
- внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією, інше;
- позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Османської імперії, Речі Посполитої і Російської держави (Московського царства, Російської імперії) в XVI–XVIIІ ст.;
- обґрунтувати (або спростувати) судження про суперечливий характер реформ Петра І.
25
Узагальнення. Тематичне оцінювання за темою «Османська імперія. Держави Східної Європи в ХVІІ – ХVІІІ ст.»

§ 18 – 21
Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА (6 год.)
26
Просвітництво і промислова революція
Знаю:
- час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;
- дати ухвалення Декларації незалежності США та   Конституції Речі Посполитої.
Розумію:
- визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;
- Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;
- освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;
- поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм».
Умію:
- розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;
- простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;
- визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;
- встановити причини і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія);
- встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США.
§ 22
27
Освічений абсолютизм. Практична робота з к\к

§ 23
28
Міжнародні відносини ХVІІІ ст. Практична робота з к\к

§ 24
29 – 30
Колонії Великої Британії в Північній Америці. Війна за незалежність. Утворення США. Практична робота з к\к
Декларація незалежності Сполучених Штатів та ідеї епохи Просвітництва.
§ 25,
С. 210 – 217,
С. 217 – 222
31
Повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст., зміни, які стали наслідком промислової революції. Практичне заняття
Конспект
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:
- внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про початок промислової революції, хронологічні межі доби Просвітництва та війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США, інше;
- позначити на контурній карті нові держави (зокрема США) й територіальні надбання/втрати Великої Британії, Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст..;
- проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст.., виявити зміни, які стали наслідком промислової революції / поширення ідей Просвітництва;
- проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено.
Розділ 6. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст. (оглядово) (4 год.)
32
Китай та Японія в ХVІ – ХVІІІ ст.


Знаю:
- час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.
Розумію:
- традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;
- поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат».
Умію:
- розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;
- показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;
- визначити особливості культур народів Сходу;
- розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.
§ 27
33
Індія та Персія в ХVІ – ХVІІІ ст.

§ 28
34
Узагальнення. Тематичне оцінювання за темою «Епоха Просвітництва»


§ 22 – 25
35
Узагальнення до курсу




Немає коментарів:

Дописати коментар